Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року, Революція Гідності. 

Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи. 

Нагадаємо, Євромайдан розпочався 21 листопада 2013 року, коли журналісти й небайдужі до долі України громадяни вийшли на Майдан Незалежності у Києві на знак протесту проти відмови уряду Миколи Азарова від підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Пізніше протести народу проти режиму Віктора Януковича отримали назву "Революція Гідності".

День Свободи в Україні відзначався 22 листопада, починаючи з 2005 року, згідно з указом президента Віктора Ющенка від 19 листопада 2005 року №1619/2005 на честь дня початку Помаранчевої революції. Його скасував 30 грудня 2011 року своїм указом президента Віктор Янукович, натомість встановивши офіційне свято День Соборності та Свободи України 22 січня.
http://ogo.ua/articles/view/2015-11-21/56655.html

Навесні 2014 проросійські озброєні сили захопили органи влади та відділення міліції в Донецькій та Луганській областях, де створено, відповідно "Донецьку народну республіку" та "Луганську народну Республіку"

13 квітня у Донецькій області ропочалато антитеростичну операцію (АТО) з метою зупинити терористів і сепаратистів. На боці України воювали силовики, Національна гвардія та добровольці, на боці сепаратистів — добровольці з Росії та інших країн. Ситуацію ускладнювало те, що Україна не контролювала значну частину державного кордону з Росією, тому терористи регулярно отримували підкріплення з-за кордону.

ЄС, США, Японія, Канада, Австралія та деякі інші країни почали вводити санкції проти російських політиків і олігархів, які причетні до ескалації конфлітку. Збиття Боїнга 777 біля Донецька 17 липня ще більше загострило ситуацію. Водночас, українські збройні сили поступово відновлювали контроль над Донеччиною та Луганщиною, аж доки після Дня незалежності України російські війська вже відкрито не почали переходити кордон та окупувати українську територію. Так, 25-28 серпня російські війська зайняли Новоазовськ — порт на Азовському морі, який розташований за 44 км від Маріуполя.

Значні втрати українських сил унаслідок оточення під Ілоівайськом, загроза захоплення Маріуполя та прориву російських сил до Запорізької області й Криму змусили керівництво України шукати шляхи до мирного врегулювання конфлікту. У Мінську розпочала роботу переговорна група за участю представників України, ОБСЄ, Росії, ДНР і ЛНР. 5 вересня підписано Мінське перемир'я — угоду про тимчасове припинення вогню. Однією з умов припинення вогню з боку сепаратистів і Росії був закон про «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», який Верховна Рада України ухвалила 16 вересня, в один день із ратифікацією Угоди про асоціацію між Україною та Єфропейським Союзом.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_України

Є́вромайда́н (також Є́врореволю́ція, Революція гідності^[) — національно-патріотичні, протестні акції в Україні, передусім, проти корупції, свавілля правоохоронних органів та сил спецпризначення, а також на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України.

Протести розпочалися 21 листопада 2013 року як реакція на рішення Кабінету Міністрів  України пропризупинення процесу підготування до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом і значно поширилися після силового розгону демонстрації в Києві вночі  30 листопада . У рамках поняття протестів кінця 2013 року відбувались зокрема мітинги, демонстрації, студентські страйки.

Передумови

З часу приходу Януковича до президентської влади в 2010 році, й узурпації ним Конституції (див. статтю "Контитуція України") в Україні постійно зростали протестні настрої, про це, зокрема, 7 лютого 2014 року сказав міністр МВС Захарченко в інтерв'ю "Комсомольській правді" :
 — «Кілька цифр для прикладу. Тільки за останні два роки в країні зафіксовано 328 тис. масових заходів, в яких взяли участь понад 100 млн осіб. І в багатьох випадках порядок забезпечували саме підрозділи "Беркута" і внутрішні війська»

Зростання протестних настроїв у суспільстві фіксувались багатьма соціологами. Як зазначали фахівці: «Порівняно з жовтнем 2012 року, кількість людей, які готові виходити на вулиці, зросла на 5% і значно зменшилась кількість тих, хто точно не збирається протестувати, — з 51 до 36%».

21 листопада 2013 року, за кілька днів до Вільнюського саміту східного партнерства, Кабінет Міністрів України вирішив призупинити процес підготування до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Розпорядження про це було офіційно оприлюднене Прем'єр-міністром України Миколою Азаровим.

У відповідь на торговельну експортну блокаду України Росією. Кабінет Міністрів доручив міністерствам та відомствам «вжити заходів, … спрямованих на розвиток торгівлі, виробничої кооперації та обмін технологіями з державами-членами СНД». За словами Миколи Азарова, це рішення зумовлено неможливістю проведення модернізації економіки в стислі терміни для підтримання конкуренції з європейським виробниками, яка виникне в разі підписання Угоди, збільшенням зовнішніх боргів України, зокрема перед МВФ та неврегульованими торговельними відносинами із Російською Федерацією.

Крім того, Верховна Рада України вчасно не ухвалила євроінтеграційні закони (про прокуратуру, зміни до виборчого законодавства та лікування ув'язнених за кордоном), які були умовою підписання Угоди про асоціацію України з ЄС.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Євромайдан

Перша засвідчена у писемних джерелах назва історичної території України — Руська земля. У Х—XIII ст. цю назву вживали у двох значеннях: конкретному — на окреслення ядра політичної спільноти — Середнього Подніпров'я, і розширеному, що охоплювало усі території, які спершу підпорядковувались Києву, а згодом тяжіли до нього. Понад 400-літня традиція ототожнення себе з Руською землею не зникла і після розпаду цієї єдності. Тільки Галицько-Волинська держава, увійшовши до складу Корони Польської як особистий домен короля, офіційно іменувалася з першої третини XV ст. Руським воєводством.

Константинопольський патріархат задля розпізнання нового — московського і старого — київського святительських церковних осередків у першій половині XIV ст. вперше почав вживати поняття Micra Rosia (Мала Росія)‚ на відміну від Megale Rosia (Велика Росія). У церковно-адміністративному значенні поняття Мала Росія вживав Константинополь для позначення українських єпархій. З константинопольських грамот цей вислів в останній чверті XIV ст. перейшов до церковного письменства як урочистий синонім українського православного простору Польщі і Литовського князівства, а з кінця XVII — початку XVIII ст. став ототожнюватися з територією Козацької держави, аж врешті офіційно замінив її попередню назву (Україна).

На західноєвропейських географічних мапах зе́млі колишніх північно-східних князівств послідовно позначалися як Moscovia. Натомість терени колишніх Чернігівського, Київського і Галицько-Волинського князівств, ототожнювані з первісною, материнською Руссю, завжди позначені як Russia чи Ruthenia(з XVI ст. — також Roxolania).

Паралельно у внутрішньому вжитку з XVI ст., а особливо після укладення Люблінської унії 1569 р. нарівні зі словом Русь починають дедалі активніше вживати поняття Україна. Характерно, що, як колись у княжі часи — Руська земля, слово Україна вживали в двох значеннях: конкретно-географічному — на означення Подніпров'я, і розширеному — як синонім усього українського простору.

Остаточно і юридично назва Україна закріпилася на початку XX століття за часів УНР.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_України