Навесні 2014 проросійські озброєні сили захопили органи влади та відділення міліції в Донецькій та Луганській областях, де створено, відповідно "Донецьку народну республіку" та "Луганську народну Республіку"

13 квітня у Донецькій області ропочалато антитеростичну операцію (АТО) з метою зупинити терористів і сепаратистів. На боці України воювали силовики, Національна гвардія та добровольці, на боці сепаратистів — добровольці з Росії та інших країн. Ситуацію ускладнювало те, що Україна не контролювала значну частину державного кордону з Росією, тому терористи регулярно отримували підкріплення з-за кордону.

ЄС, США, Японія, Канада, Австралія та деякі інші країни почали вводити санкції проти російських політиків і олігархів, які причетні до ескалації конфлітку. Збиття Боїнга 777 біля Донецька 17 липня ще більше загострило ситуацію. Водночас, українські збройні сили поступово відновлювали контроль над Донеччиною та Луганщиною, аж доки після Дня незалежності України російські війська вже відкрито не почали переходити кордон та окупувати українську територію. Так, 25-28 серпня російські війська зайняли Новоазовськ — порт на Азовському морі, який розташований за 44 км від Маріуполя.

Значні втрати українських сил унаслідок оточення під Ілоівайськом, загроза захоплення Маріуполя та прориву російських сил до Запорізької області й Криму змусили керівництво України шукати шляхи до мирного врегулювання конфлікту. У Мінську розпочала роботу переговорна група за участю представників України, ОБСЄ, Росії, ДНР і ЛНР. 5 вересня підписано Мінське перемир'я — угоду про тимчасове припинення вогню. Однією з умов припинення вогню з боку сепаратистів і Росії був закон про «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», який Верховна Рада України ухвалила 16 вересня, в один день із ратифікацією Угоди про асоціацію між Україною та Єфропейським Союзом.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_України